До Міжнародного дня рідної мови 21 лютого бібліотекар Путятицька Н. В. та вчитель іноземних мов Уруська Г. М. Уличненського ЗЗСО І- ІІІ ст. провели бібліотечний захід для учнів 8-11 класів “Знайомство з книгою”. Старшокласники та вчителі школи познайомилися із монографією “Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті” авторства Ірини Фаріон, Галини Помилуйко-Недашківської та Анни Бордовської. Монографія видана у видавництві “Свічадо” в рамках Програми посилення державотворчої й консолідаційної ролі української мови у Львівської області. Ця книга згодом має бути у всіх шкільних бібліотеках Львівської області.
У монографії автори аналізують сучасне мовно-суспільне явище англобарбаризації (очуження) в соціокультурному контексті.
Наскрізна ідея праці – слова Святослава Караванського “Іноземці?- лише у безвиході і високої якости!” Понад 65% англізмів, які нестримною навалою заходять у нашу мову, є непотрібними і мають питомі українські відповідники у перекладних словниках.
Вперше в історії лінгвістики автори пропонують унікальні зображення англізмів як коди їхніх значень із супровідним філософським контекстом.
Ця книга – не дослідження чужої мови, а насамперед утвердження краси своєї. Своє завжди має бути на першому місці.
Текст монографії “пересипаний” цитатами визначних українців – відомих і маловідомих широкому загалу, починаючи з Тараса Шевченка і закінчуючи Евгеном Маланюком і Дарією Віконською. Автори подають також словник-показник 100 проаналізованих англізмів.
Учні також дізналися про історію Міжнародного дня рідної мови, про видатних мучеників, які були вбиті і замордовані у московсько-сталінських таборах за українську мову.
Видатний український мовознавець Ю. Шевельов (Шерех) ще в 1990 році сказав: “Дай Боже, щоб люди навчилися англійської мови, але не дай Боже, щоб вона стала другою “общепонятною”. З того, які закони приймає наша влада, бачимо, що таке може бути. Маємо ставати агресивнішими і наступальнішими в утвердженні свого. Адже “сила кожної мови визначається ставленням носіїв до своєї мови” ( Андре Мартіне).
